Технічна діагностика і моніторинг складних технічних систем є обов’язковою частиною забезпечення їх безпеки, що дає можливість забезпечувати належну якість промислової продукції за умови використання сучасного обладнання та новітніх технологій. Введення освітньої програми «Технічна діагностика обладнання і конструкцій» в навчальний план інженерно-технічних напрямів підготовки сприяє підвищенню рівня фахових компетенцій майбутніх фахівців у вирішенні прикладних технічних задач забезпечення ефективного функціонування обладнання і конструкцій. Для набуття практичних навиків майбутніми фахівцями у визначенні працездатності і правильності функціонування складних технічних систем і конструкцій, а також пошуку і прогнозуванні розвитку дефектів, що перешкоджають або знижують ефективність функціонування обладнання та конструкцій, раціональному виборі та застосуванні ефективних методів контролю технічного стану обладнання, машин і конструкцій на всіх етапах їх життєвого циклу на кафедрі «Енергетичного менеджменту та технічної діагностики» створена навчально-наукова «Лабораторія технічної діагностики обладнання і конструкцій».
Рисунок 1 – Загальний вигляд лабораторії НКТД
Функціонування даної лабораторії викликане необхідністю якісного технічного забезпечення сучасним обладнанням і матеріалами при виконанні лабораторно-практичних робіт з фахових дисциплін інженерних освітніх програм, а також експериментальних досліджень в галузі технічного діагностування обладнання різного технічного призначення та конструкцій.
Спеціалізоване та мультимедійне обладнання лабораторії дозволяє реалізувати навчальний процес та наукові дослідження на високому технічному рівні.
Для набуття практичних навиків неруйнівного контролю в лабораторії передбачено можливість реалізації таких методів (за ДСТУ 2865 – 94):
1) візуально-оптичний та вимірювальний метод (VT) – для оперативного виявлення, аналізу та вимірювання розмірів виявлених поверхневих дефектів та контролю якості підготовлення деталей конструкцій під зварювання із застосуванням спеціалізованих комплектів засобів візуально-вимірювального контролю;
Рисунок 2 – Комплект засобів для візуально-вимірювального контролю
2) капілярний метод (РТ) – для виявлення дефектів порушення суцільності, цілісності зварних з’єднань та герметичності конструкцій із застосуванням високоякісних пенетрантів в комплекті з допоміжними розхідними матеріалами. Для забезпечення безпечного виконання робіт з пенетрантами лабораторія обладнана приточно-витяжною вентиляційною шафою;
Рисунок 3 – Засоби для реалізації капілярного методу
3) магнітний метод (МТ) – для контролю цілісності поверхонь конструкцій з феромагнітних матеріалів із застосуванням переносного магнітного дефектоскопа та порошкових магнітних індикаторів, а також контролю напружено-деформованого стану з використанням сучасних мікропроцесорних структуроскопів;
Рисунок 4 – Засоби для реалізації магнітного контролю
4) вихрострумовий метод (ЕT) – для виявлення поверхневих мікродефектів струмопровідних металевих конструкцій та контролю ступеня зносу, неоднорідності металу і втоми сучасними мікропроцесорними дефектоскопами, а також оцінювання якості захисних покриттів портативними мікропроцесорними товщиномірами;
Рисунок 5 – Засоби реалізації вихреструмового методу
5) ультразвуковий метод (UТ) – для контролю дефектності деталей і конструкцій з різних матеріалів, якості виконання зварних швів і будівельних конструкцій із застосуванням сучасних цифрових дефектоскопів, в тому числі і на фазованих гратках, а також контролю товщини стінки, величини корозійних втрат та зносу деталей і конструкцій портативними товщиномірами;
Рисунок 6 – Засоби реалізації ультразвукового методу
6) вібродіагностичний метод (VA) – для контролю стану роторного технологічного обладнання різних галузей промисловості шляхом синхронного реєстрування рівня вібрацій із застосуванням сучасного мікропроцесорного аналізатора спектру вібрацій;
7) тепловий метод (ТТ) – для оперативного виявлення в деталях, обладнанні, будівельних спорудах скритих дефектів і проблемних ділянок з дефектами, що знаходяться на початкових стадіях розвитку, із застосуванням сучасних безконтактних тепловізорів, інфрачервоних пірометрів та термоіндикаторів.
Рисунок 7 – Засоби реалізації теплового методу
Для набуття практичних навиків виконання комплексу робіт з аналізу та контролю макро- і мікроструктури металевих матеріалів, визначення рівня напружень в конструкціях різного технічного призначення в комплекс технічного оснащення Лабораторії входять портативні твердоміри статичної дії, мікротвердомір та сучасний професійний металографічний комплекс для підготовлення зразків і проведення безпосередніх досліджень їх мікро- і макроструктури за допомогою світлових мікроскопів з можливістю фіксації фотознімків металографічних реплік.
Рисунок 8 – Засоби для дослідження стану матеріалу металевих конструкцій
Висока достовірність отриманих в процесі виконання робіт результатів забезпечується застосуванням сертифікованих контрольно-перевірочних зразків для налаштування приладів і перевірки якості розхідних матеріалів, а також атестованих методик виконання контролю зазначеними методами.
Рисунок 9 – Стандартизовані зразки для налаштування обладнання
Застосування зразків різних експлуатованих елементів обладнання та конструкцій в якості об’єктів досліджень розширює уявлення та знання майбутніх фахівців щодо типів дефектів, причини їх виникнення та вплив на працездатність обладнання, в якому вони виникають.
Рисунок 10 – Зразки конструкцій з дефектами
Навчальні заняття в Лабораторії проводять високваліфіковані науково-педагогічні працівники кафедри, що мають значний практичний досвід у проведенні робіт з технічного діагностування і розроблення нормативного забезпечення проведення робіт з технічного діагностування промислових та інженерних споруд та об’єктів.
Рисунок 11 – Навчальний процес