Відкрита лекція Ольги Єрмоленко, доктора економічних наук, наукового співробітника Вищої школи бізнесу Нордичного університету (Бодо, Норвегія), що відбулась у науковому містечку «Нова Енергія», зібрала викладачів та студентів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, зацікавлених темою економічного розвитку України у великій сім’ї європейських народів. Висвітлення теми «Ведення бізнесу в мультикультурному середовищі» пані Ольгою тим більш цікаве й переконливе з огляду на те, що вона – наша землячка, українка, яка у 2009 р. виїхала на навчання, а згодом знайшла й свою особисту долю та роботу-покликання в Норвегії. Відтак має змогу порівнювати її реалії з українськими не лише, спираючись на наукові дослідження, але й на власний практичний досвід.

Для студентів, незалежно від того, чи планують вони навчатися колись за кордоном, а чи провадити власний бізнес у партнерстві із зарубіжними колегами, така інформація з перших уст корисна тим, що дає бачення перспектив власної держави, майбутнє якої залежить і від їхніх знань, і від громадянської позиції. Адже всім відомі постулати стосовно України: «житниця Європи», «найбагатші чорноземи» і т.д., і т.ін. Однак, доводиться констатувати, що не нам належить економічне лідерство у Старому Світі. Натомість маємо приклад Норвегії, яка починала з досить скромних позицій у світовій економіці (в 1960-х рр. була однією з найбідніших країн Європи, знаною рибним промислом та поганим кліматом), а нині знаменита своїм напрочуд високим рівнем добробуту.

Процвітання за полярним колом

Про те, як цього досягли громадяни Норвегії, й розповіла слухачам Ольга Єрмоленко. Звісно, вирішальну роль у таких змінах відіграв початок видобутку тут нафти й газу в 1970-х рр. Тим не менше країна, яку можна вважати північним аналогом Кувейту, і яка є найбільшим провайдером технологій нафто- і газовидобутку, сама ними не користується: це – на продаж, а для себе – відновні джерела енергії, гідроелектростанції. Загалом, саме місцеву ощадливість і раціональність можна вважати запорукою успіху Норвегії. Акумульованих нею коштів може вистачити на п’ять років життя країни, навіть якщо її економіка раптом взагалі не працюватиме (уявімо собі таку екстремальну ситуацію).

І це не тільки за рахунок енергоносіїв та надзвичайно високих податків. Цього року Норвегія посіла в рейтингу легкості ведення бізнесу сьому сходинку (для порівняння – Україна на 71-му місці). Це стало можливим завдяки чітко прописаним законам, тлумачення яких – однозначне. Рівень корупції тут – один із найнижчих у світі. Тож держава чесна зі своїми громадянами, а вони вважають за необхідне бути чесними з нею: сплата податків тут – справа гонору. Більше того, інформація про них (як і про доходи кожного громадянина) – відкрита цілком, на відміну від персональної інформації та відомостей про здоров’я. І треба розуміти: йдеться не про те, що мусиш платити – і край, під страхом покарання чи розголосу. Мова про те, що кожна сплачена крона скеровується на поліпшення того самого знаменитого добробуту громадян. Якщо освіта – то безкоштовна і якісна. Якщо старість – то гідна, незалежна від фінансової підтримки дітей (пенсії становлять 60 – 70% розміру зарплати, а зарплати високі). Якщо лікування – то найкраще і також безкоштовне. Пані Ольга навела конкретний приклад близької людини, яка змогла одужати від раку впродовж року, не витративши жодної копійки ані на лікарські послуги, ані на авіаперельоти до інших клінік. Платні тільки медикаменти, але до певної межі: якщо їхня вартість впродовж року перевищуватиме в перерахунку на гривні 6000, то решта покривається державою.

Буття визначає свідомість… Чи навпаки?

Такий триб життя визначають не лише фінансові ресурси країни, але й менталітет її громадян. Тут немає різкого соціального розшарування. Тут не заведено хизуватися статками й соціальним становищем, побут – взагалі мінімалістичний. Демократичність у спілкуванні простежується від дитячого садочка й закладів середньої та вищої освіти – і до місця роботи кожного норвега. Пані Ольга відверто розповіла, який він, бізнес по-норвезьки. Дистанція між босом і підлеглими тут не підкреслюється, на відміну від української традиції. Більше того: шеф не демонструватиме працівникам свою вищість. Ідеальним керівником вважається «ресурсний демократ», для якого підлеглі – не об’єкт вказівок, а соратники, з якими консультуються. Норвеги не ходять околяса в ділових стосунках, а формулюють суть справи прямолінійно, орієнтуючись тільки на мету, а не «підкилимну» псевдодипломатію. Роботодавці беззастережно поважають особистий час своїх працівників, і якщо й турбують їх раптом у справах поза роботою, то це відповідно додатково оплачується.

Взагалі особистий час і особистий простір – це святе в Норвегії. Вважається, що робота – не все життя, і не для неї людина живе, а для стосунків, для спілкування – для всього спектру повноцінного людського існування. Одна з найпоширеніших фраз – «насолоджуйся життям». Так норвеги і роблять: повністю віддаються праці (з 8.00 до 16.00, з них – 30 хв перерви на обід), проте рішуче закривають за собою двері, щойно робочий час добігає кінця. Далі – приватне життя. Родині приділяють багато уваги. Новонародженим малюкам – особливо. З ними в декреті сидять не лише мами, але й татусі: чоловіки в обов’язковому порядку беруть 70-денну відпустку з догляду за малюком зі збереженням 100% зарплати. Ще особистий час передбачає активні заняття спортом: кажуть, що норвеги народжуються з лижами. Однак і ті, хто ними не захоплюється, щонайменше – здійснює тривалі піші прогулянки. Плоди здорового способу життя – значна його тривалість і якість. А результат дбайливого ставлення до довкілля – налагодження переробки 90% сміття в країні.

Все – для Норвегії!

Чи є тут чого повчитися? Судіть тепер самі. Можливостей для цього багато. Адже Норвегія відкрита для партнерства в багатьох галузях. Попри свої здобутки, готова досліджувати й чужий досвід, зокрема енергозбереження, виробництва екологічно чистої продукції. В Україні її цікавить сектор ІТ-технологій (наших фахівців дуже цінують, зокрема за чесність та працьовитість) та сільського господарства (що не дивно, з огляду на клімат країни). У свою чергу готові приймати на навчання наших студентів, приміром за програмою «Еразмус+». Nord University, наприклад, пропонує безкоштовну освіту, в тому числі іноземцям, адже співпраця з країнами Східної Європи – одна із його стратегій. Зараз тут навчаються 12000 студентів із 65 країн світу. До речі, знати норвезьку мову для цього не обов’язково, достатньо буде хорошої англійської.

Цілком можливо, що одного дня і хтось із вихованців ІФНТУНГ замешкає в кампусі Нордичного університету. Зустріч з Ольгою Єрмоленко засвідчила високий інтерес до його програм, як і загалом до далекої північної країни. В усякому разі студенти радо взяли участь у запропонованій нею он-лайн грі, схожій на «Що? Де? Коли?», де довелося відповідати на низку запитань, які стосувалися й побуту, й історії, й економіки країни. Уважні слухачі, котрі не змарнували час лекції, знали політичний устрій Норвегії та назви країн, з якими вона межує суходолом, ім’я її королеви та прем’єр-міністра, назву національної валюти та провінції, де знаходиться Нордичний університет, та багато інших цікавинок, здобули призові місця й отримали приємні сувеніри на згадку про зустріч. Втім, і вони, і ті, кому не дісталися «золото», «срібло» й «бронза», однаково добре запам’ятали гасло, під яким живе така маленька, така сувора, але процвітаюча країна: «Все – для Норвегії!». Незабаром вони стануть на дорогу самостійного життя й зможуть своєю працею й громадською діяльністю засіяти ниву успіху власної Батьківщини. Звісно, якщо робитимуть це під гаслом «Все – для України!».

  

©2020 КАФЕДРА ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ТЕХНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Івано-Франківський Національний Технічний Університет Нафти і Газу

вул. Карпатська, 15, 76019 Україна.   КОНТАКТИ: +38 (0347) 50 47 08   e-mail: tdm@nung.edu.ua

Log in with your credentials

Forgot your details?